Освітня програма 2022 - 2023 н.р.

Призначення навчального закладу та засіб його реалізації

Метою Макарівської гімназії, що дає базову середню освіту,  є всебічний розвиток, виховання й соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення й навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Загальна середня освіта Макарівської гімназії дає два рівні освіти, визначені нормативно-правовою базою України:

початкова освіта тривалістю чотири роки;

базова середня освіта тривалістю п’ять років;
 

Досягнення мети навчальним закладом забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, визначених Законом України «Про освіту»:

       вільного володіння державною мовою;

       здатності спілкуватися рідною та іноземними мовами;

       математичної компетентності;

       компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

      інноваційності;

      екологічної компетентності;

   інформаційно-комунікаційної компетентності;

       навчання впродовж життя;

      громадянської та соціальної компетентностей, пов’язаних з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

      культурної компетентності;

       підприємливості та фінансової грамотності;

      інших компетентностей, передбачених  Державним стандартом освіти.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, вільне висловлювання власної думки усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Дана Освітня програма розроблена  на 2022-2023 навчальний рік.  Відповідно до статті 33 Законів України «Про освіту», прийнятого 05.09.2017, що набув чинності 28.09.2017, «Про повну загальну середню освіту», прийнятого 16.01.2020, Концепції Нової української школи на період до 2029 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р, Постанов Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (у 3-4 класах) , від 30.09.2020 № 898 « Про затвердження Державного стандарту базової середньої освіти» ( у 5 класі), від 23.11.2011 № 1392 « Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» ( у 6-11 класах); наказів МОНУ від 12.08.2022 № 743 « Про затвердження типової освітньої програми для учнів 1-4 класів під керівництвом Р. Б. Шияна», від 19.02.2021 № 235 « Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти(для учнів 5 класу), листа МОНУ від 19.08.2022 №1/9530-22 « Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році :

для учнів 2-х класів освітня програма «Світ чекає крилатих», що схвалена для використання Державною службою якості освіти, відповідно до Закону України «Про освіту» (Лист 01/01-23/1115 від 22.09.2020).

для учнів 3,4-х класів відповідно до додатку 1 (Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Р. Б. Шияна, затвердженої наказом МОН від 12.08.2022 №743);

для учнів 5-х класів Типова освітня програма для 5- 9 класів закладів загальної середньої освіти , затвердженої наказом МОН від 19.02.2021.№235, таблиця 1та 3.

для учнів 6-8-х класів  відповідно до таблиці 1 (Наказ МОН України від 20.04.2018 № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»).

У зв’язку з тим, що у 9 класі менше 5 учнів, навчання здійснюватиметься за індивідуальною формою, 8 годин на тиждень, відповідно до Положення про індивідуальну форму навчання, затвердженого наказом МОН України від 12.01.2016 №8 (у редакції наказу МОН від 10.02.2021року №160), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.02.2016 року №184/28314.

Інклюзивне навчання у закладі організовано відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 № 872 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» (зі змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 № 588 «Про внесення змін до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах»). Виділено по 4 години на тиждень для проведення корекційно- розвиткових занять.

Освітня програма Макарівської гімназії на 2022-2023 навчальний рік  затверджена  рішенням педагогічної ради від 30.08.2022 (протокол № 01).

Освітня програма визначає:

   загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення, які натепер подані в рамках навчальних планів для кожного ступеня окремо;

    очікувані результати навчання здобувачів освіти подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в таблицях 18 (для учнів- 6-9-х класів) до Типових освітніх програм;

пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України»;

    рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

    вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за Типовою освітньою програмою.

Структура 2022-2023 навчального року

Перший семестр – з 01 вересня по 23 грудня 2022 року

Другий семестр – з 11 січня по 02 червня 2023 року

Канікули

Осінні з 24 жовтня по 30 жовтня 2022 року

Зимові з 26 грудня 2022 року по 10 січня 2023 року

Весняні з 27 березня по 02 квітня 2023 року

Літні з дня закінчення навчального року по 31 серпня 2023 року

Закінчується навчальний рік проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової та основної школи.

Заклад працює за 5-денним робочим тижнем, у дві зміни у зв’язку з забезпеченням безпеки дітей під час воєнного стану.

І зміна- з 8.00 до 11.20

ІІ зміна- з 11.30 до 17.20.

Навчальний процес у закладі організований за класно-урочною системою.

Тривалість уроку:

2-4 класи – 40 хвилин;

5-9 класи – 45 хвилин.

І ступінь

ПоЧАТКОВА ШКОЛА

Освітня програма початкової освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації Макарівської гімназії єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти.

Організація освітньої діяльності в 2-му класі здійснюється відповідно до освітньої програми «Світ чекає крилатих», що схвалена для використання Державною службою якості освіти, відповідно до Закону України «Про освіту» (Лист 01/01-23/1115 від 22.09.2020).

Організація освітньої діяльності в 3,4-х класах закладу загальної середньої освіти в 2022-2023 навчальному році здійснюється відповідно до законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Концепції Нової української школи (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року», Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018№ 87 (у 1-4-х класах).

Інклюзивне навчання у закладі організовано відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 № 872 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» (зі змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 № 588 «Про внесення змін до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах»).

Інклюзивне навчання у закладі організоване для учня 4 класу Ющенка Павла Артемовича за адаптованою Типовою загальноосвітньою програмою з проведенням 4 годин корекційно- розвиткових занять.

Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах

Перелік навчальних предметів для 2-го класу

« Світ чекає крилатих»

Перелік навчальних предметів для 3,4 класів

Нової української школи

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів, окреслених Типовими освітніми програмами.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності, можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної, активної, навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу й формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, спектаклі, квести, які вчитель проводить у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватися та розширюватися у змісті окремих предметів за умови виконання вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

якість проведення навчальних занять;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей);

завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

ІІ ступінь

БАЗОВА СЕРЕДНЯ ОСВІТА

Перелік освітніх галузей

Для здобувачів освіти 5 класу Типова освітня програма укладена за такими освітніми галузями:

Мовно- літературна

Математична

Природнича

Соціально і здоров’язбережувальна

Громадянська та історична

Інформатична

Технологічна

Мистецька

Фізична культура

Для здобувачів освіти 6- 9 класівТипові освітні програми укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Навчальні плани ІІ ступеня передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову, що є шкільним компонентом і задовольняє освітні потреби учнів та їх батьків.

Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету. Освітня програма не включає освітні послуги, які надає школа за батьківські кошти.

З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани містять усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів та варіативної складової, яка відповідає переліку, затвердженому наказом директора школи.

Години варіативної складової навчального плану використовуються на:

підсилення предметів інваріантної складової.

ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрами освітній заклад забезпечений в повному складі;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності відповідає державним програмам, затвердженим МОН України.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності планується через систему роботи педагогічних рад та проблемних семінарів;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення через накази по навчальному закладу, в яких визначаємо як позитивні, так і негативні сторони і плануємо заходи корекції;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників через систему післядипломної освіти педагогів, веб-платформи та форми методичної роботи (колективні).

Цілі та задачі освітнього процесу школи

Загальні очікувані результати навчання здобувачів освіти

Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Виокремлюються в навчальних програмах такі наскрізні лінії ключових компетентностей:

• «Екологічна безпека й сталий розвиток»;

• «Громадянська відповідальність»;

• «Здоров’я і безпека»;

• «Підприємливість і фінансова грамотність».

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати під час формування шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими над предметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети, виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу.

Модель випускника

Освічені українці всебічно розвинені, відповідальні громадяни і патріоти, здатні до інновацій – ось загальна формула, до якої прагне школа і наша є не винятком. Стоячи на порозі великих змін, ми приймаємо їх і будуємо формулу «випускника» по максимуму, тому що віримо: ось хто поведе Україну в ХХІ століття.

Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще необхідно навчитися користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними установками учня, формують його життєві компетентності, необхідні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.

Ключові компетентності – це ті якості, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і, які здатні забезпечити життєвий успіх молоді у суспільстві знань.

До ключових компетентностей, визначених Новою українською школою і педагогічною радою освітнього закладу належать:

вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей у навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них діти набуватимуть послідовно, поступово під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:

читати і розуміти прочитане;

висловлювати думку усно і письмово;

критично мислити;

логічно обґрунтовувати позицію;

ініціативність;

творчість;

вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення;

конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект;

здатність до співпраці в команді.

Основою такої моделі є Концепція Нової української школи.

Навчальний план та його обґрунтування

2 клас працює за освітнім проектом «Світ чекає крилатих».

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 2- го класу складає 875 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень зроблено у навчальному плані І ступеня в таблиці 2.

Варіативна складова навчального плану розподіляється таким чином:

2 клас- по 0,5 години на курси за вибором: «Мистецтво слова», «Театральне мистецтво».

Визначені Концепцією Нової української школи пріоритети реформування загальної середньої освіти знаходять своє відображення в Державному стандарті початкової освіти (2018). Державний стандарт застосовується з 1 вересня 2018 року для здобувачів освіти, які навчаються за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти (для учнів 1,3,4-х класів).

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 3,4-х класів складає 2625 годин/навчальний рік:

для 3 класу- 910 годин/ навчальний рік;

для 4 класу- 910 годин/ навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень зроблено у навчальному плані І ступеня в таблиці 1.

Варіативна складова навчального плану розподіляється таким чином:

3,4 класи- по 1 годині додаткового часу виділено на вивчення математики, предмета інваріантної складової.

3-4 класи – 1 година на індивідуальні консультації та групові заняття;

Навчальні плани для здобувачів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблені на виконання Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Постанов Кабінету Міністрів України: від 30.09.2021 № 898 « Про затвердження Державного стандарту базової середньої освіти» (для 5 класу), від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти»( для 6-9 класів), наказів МОНУ України від 19.02.2021№ 235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти», від 20.04.2018 № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня».

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 4725 годин/навчальний рік:

для 5 класу – 1085 годин/навчальний рік,

для 6 класу – 1067,5 годин/навчальний рік,

для 7 класу – 1120 годин/навчальний рік,

для 8 класу – 1172,5 годин/навчальний рік,

для 9 класу – 280 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень зроблено в навчальних планах ІІ ступеня в таблицях 4 (для 5- 8 класів) та 5 (для 9 класу).

Варіативна складова навчального плану розподіляється таким чином:

6 клас – 1 год. додаткового часу виділена на вивчення математики, предмета інваріативної складової.

7 клас – 1 година додаткового часу виділена на заняття з алгебри та 1 година додаткового часу на заняття з української мови;

8 клас – 1 год. виділена на заняття з української мови .

Особливості організації освітнього процесу

Великого значення на сьогоднішній день набуває аспект педагогіки партнерства між усіма учасниками освітнього процесу.

Педагогіка партнерства (співробітництва) ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості. Її метою бачимо створення нового гуманного співтовариства. Головним завданням педагогіки партнерства вбачаємо:

подолання інертності мислення;

перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу.

Це завдання реалізовується у спільній діяльності вчителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку школярів.

Принципи партнерства застосовуємо:

повага до особистості;

оброзичливість і позитивне ставлення;

довіра у відносинах;

діалог – взаємодія – взаємоповага;

розподілене лідерство (про активність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);

принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

Утілюючи ідеї педагогіки партнерства, вчителю необхідно використовувати в своїй роботі не тільки стандартні методи організації освітнього процесу, але в більшій мірі виявляти ініціативу і будувати навчання і виховання таким чином, щоб дитина була постійно залучена до спільної діяльності. Як інструменти педагогіки партнерства можна використовувати цікаві й захоплюючі розповіді, відверту бесіду, справедливу і незалежну оцінку, заохочення творчих успіхів, особистий приклад, зустрічі з цікавими людьми, спільний пошук рішень, спільні суспільно корисні справи, благодійні акції тощо.

Упродовж останніх років наполегливо працюємо щодо впровадження особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму.

Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів.

Актуальними для Нової української школи є такі ідеї дитиноцентризму:

відсутність адміністративного контролю, який обме­жує свободу педагогічної творчості;

активність учнів у навчальному процесі, орієнтація на інтереси та досвід здобувачів освіти, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини;

практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;

відмова від орієнтації освітнього процесу на середнього школяра і обов’язкове врахування інтересів кожної дитини;

виховання вільної незалежної особистості;

забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально-психологічного комфорту дитини;

упровадження шкільного самоврядування, яке під свободою і самостійністю дитини передбачає виховання гуманістичних та демократичних ідей і світогляду, необхідних сучасному суспільству.

Показники реалізації освітньої програми

Одним із сучасних викликів цієї Освітньої програми є впровадження Державного стандарту початкової освіти, який розпочав діяти у 2018-2019 навчальному році. Адже цей документ має новий зміст, спрямований на формування компетентностей в учнів, дотриманням діяльнісного та компетентнісного підходів, реалізацією інтегрованого навчання та вперше формувального оцінювання в 1-ому класі.

Всі ці параметри потребують особливої уваги як з боку адміністрації школи, так і з боку батьків, які перебувають з нами в партнерських відносинах.

До вимірювання також належать рівень виконання планів та програм, календарно-тематичне планування вчителя, а також професійно-діяльністі якості педагогічних працівників. Особливу увагу приділити вчителям початкових класів.

Визначаємо критерії, що містять основні індивідуально-особистісні та професійно-діяльнісні якості, необхідні для успішного виконання стратегічної мети та завдань реформування початкової освіти:

професійно-педагогічна компетентність – обізнаність із новітніми науково обґрунтованими відомостями з педагогіки, психології, методик, інноватики для створення освітньо-розвивального середовища, що сприяє цілісному індивідуально-особистісному становленню дітей молодшого шкільного віку, здатність до продуктивної професійної діяльності на основі розвиненої педагогічної рефлексії відповідно до провідних ціннісно-світоглядних орієнтацій, вимог педагогічної етики та викликів початкової школи;

соціально-громадянська компетентність – розуміння сутності громадянського суспільства, володіння знаннями про права і свободи людини, усвідомлення глобальних (у тому числі екологічних) проблем людства і можливостей власної участі у їх розв’язанні, усвідомлення громадянського обов’язку та почуття власної гідності, вміння визначати проблемні питання у соціокультурній, професійній сферах життєдіяльності людини та віднаходити шляхи їх розв’язання, навички ефективної та конструктивної участі в цивілізаційному суспільному розвитку, здатність до ефективної командної роботи, вміння попереджувати та розв’язувати конфлікти, досягаючи компромісів;

загальнокультурна компетентність – здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва, усвідомлення власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших;

мовно-комунікативна компетентність – володіння системними знаннями про норми і типи педагогічного спілкування в процесі організації колективної та індивідуальної діяльності, вміння вислуховувати, відстоювати власну позицію, використовуючи різні прийоми розміркувань та аргументації, розвиненість культури професійного спілкування, здатність досягати педагогічних результатів засобами продуктивної комунікативної взаємодії (відповідних знань, вербальних і невербальних умінь і навичок залежно від комунікативно-діяльнісних ситуацій);

психологічно-фасилітативна компетентність – усвідомлення ціннісної значущості фізичного, психічного і морального здоров’я дитини, здатність сприяти творчому становленню молодших школярів та їхній індивідуалізації;

підприємницька компетентність – вміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави;

інформаційно-цифрова компетентність – здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.

Таблиця 1

РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН І СТУПЕНЯ
Макарівської гімназії

на 2022- 2023 навчальний рік

Таблиця 2

РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН І СТУПЕНЯ

Макарівської гімназії

на 2022- 2023 навчальний рік

Таблиця 3

РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ІІ СТУПЕНЯ

Макарівської гімназії

на 2022- 2023 навчальний рік

Таблиця 4

РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ІІ СТУПЕНЯ

Макарівської гімназії

на 2022- 2023 навчальний рік

Таблиця 5

РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ІІ СТУПЕНЯ

Макарівської гімназії

на 2022- 2023 навчальний рік

Таблиця 6

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

інклюзивне навчання

учня 4 класу

Макарівської гімназії

Ющенка Павла Артемовича

на 2022- 2023 навчальний рік

складений на основі адаптованої Типової освітньої програми початкової освіти